TENDENCY TO FORGIVENESS AS A PREDICTOR OF DECREASE DEPRESSION

References

Cite

Share

Abstract

Purpose. The aim of the study is to identify the relationship between the tendency to forgiveness and depression in a sample of 168 students (87 women and 81 men), of which 96 students aged 19 to 23 years, receiving first higher education and 72 students aged 24 to 45 years of obtaining a second higher education. The sample of respondents was formed from 5 Ukrainian universities: Borys Hrinchenko Kyiv University, M. P. Drahomanov National Pedagogical University, KROK University of Economics and Law, Kyiv National Linguistic University, Taras Shevchenko National University of Kyiv. Methods. The following psychodiagnostic methods were used in the empirical study: 1) questionnaire “Forgiveness scale as character trait” (authors: J. W. Berry, E. L. Worthington, L. E. O’Connor, L. Parrott, N. G. Wade); 2) the method of “Diagnosis of depression and anxiety” (author: L. R. Derogatis); 3) the scale of psychological well-being (author K. Riff, version Shevelenkova-Fesenko). Spearman’s correlation analysis and simple linear regression analysis were used to process the empirical data.Results. The concept of forgiveness is seen as a process of a person’s conscious rejection of resentment, anger, hatred, indignation, sadness caused by other people’s unfair treatment of them, and replacing negative feelings with more neutral and, finally, positive ones, such as compassion, pity, accompanied by positive thoughts about the offender and the termination of his conviction. Significant negative correlations by Spearman’s correlation analysis were found between the tendency to forgive and depression, and anxiety. There is a positive significant correlation by Spearman’s correlation analysis between the tendency to forgive and psychological well-being.Conclusions. People who are more prone to forgiveness are characterized by less pronounced depression and anxiety and more pronounced psychological well-being. The tendency to forgive has been found to be a predictor of reduced depression. The obtained results can be used in the process of further research of the problem of the peculiarities of the tendency to forgive and in psychological counseling and psychotherapy.Key words: forgiveness, tendency to forgive, positive psychology, depression, anxiety, psychological well-being. Мета. Метою дослідження є виявлення особливостей зв’язку між схильністю до прощення та депре-сивністю на вибірці 168-ми студентів (87 жінок і 81 чоловік), з яких 96 студентів віком від 19 до 23 років, котрі здобувають першу вищу освіту, та 72 студенти віком від 24 до 45 років, які здобувають другу вищу освіту. Вибірку респондентів сформовано з 5-ти українських університетів: Київського університету імені Бориса Грінченка, Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, Універ-ситету економіки і права «КРОК», Київського національного лінгвістичного університету, Київського національного університету імені Тараса Шевченка.Методи. В емпіричному дослідженні використовувались такі психодіагностичні методи: 1) опитувальник «Шкала прощення як риси характеру» (автори: Дж. В. Беррі (J.W. Berry), E.Л. Уортингтон (E.L. Worthington), Л.Е. О’Коннор (L.E. O’Connor), Л. Парротт (L. Parrott), Н.Г. Уэйд (N.G. Wade)); 2) методика «Діагностика депресії та тривоги» (автор: Л.Р. Дерогатис (L.R. Derogatis); 3) шкала психо-логічного благополуччя (автор К. Рифф, версія Шевеленкової-Фесенко).Результати. Концепт прощення розглядається як процес свідомої відмови особи від образи, гніву, ненависті, обурення, суму, зумовлених несправедливим ставленням інших людей до неї, та заміни негативних почуттів більш нейтральними і, нарешті, позитивними, такими як співчуття, жалість, що супроводжуються позитивними думками стосовно кривдника і припиненням його засудження. Виявлено негативні значущі кореляційні зв’язки показника схильності до прощення з депресією та тривогою. Встановлено позитивний значущий кореляційний зв’язок схильності до прощення з психологічним благополуччям.Висновки. Особи, які в більшій мірі схильні до прощення, характеризуються менш вираженими депресією та тривогою і більш вираженим психологічним благополуччям. Виявлено, що схильність до прощення є предиктором зниження депресії. Отримані результати можуть бути використані в процесі подальшого дослідження проблеми особливостей схильності до прощення і в психологічній консультації та психотерапії.Ключові слова: прощення, схильність до прощення, позитивна психологія, депресія, тривога, психологічне благополуччя.